Перед сучасною освітою стоїть безліч задач, що передбачають не просто забезпечення учнів якісними знаннями, а й формування компетентної особистості, здатної до адекватної оцінки подій, спроможної творчо розв'язувати поставлені перед нею завдання, що підносить на новий рівень значущість новітніх методів і технологій навчання, спрямованих на підготовку випускника, який може розв'язувати проблеми, що постають перед суспільством, самостійно здобувати необхідні знання, уміло застосовувати їх на практиці.
У «Концепції літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі» визначена головна мета літературної освіти - виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості.( 1, с.4)
Одним із визначальних чинників досягнення зазначеного є організація активного навчання та розвиток критичного та креативного мислення, реалізація в навчанні особистісно орієнтованого, компетентнісного, проблемного та діяльнісного підходів, що забезпечує оптимальний гармонійний розвиток учнів.
На початку XXI ст.. людство ввійшло в нову стадію розвитку: суспільний запит на формування особистості, здатної критично мислити, бо саме особистість, яка здатна сприймати інформацію, ретельно й критично її досліджувати, уміти аналізувати, співставляти, удосконалювати, може бути конкуретноспроможною в сучасному світі.
Дану проблему досліджували А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Дж. Макінстер (технології критичного мислення); науковці М. Бахтін (читацька відповідальність за прочитане), О. Пронкевич (викладання літератури у світлі семіотики), В. Шуляр (методологія викладання літератури та роль учителя у формуванні літературної компетентності учнів), І. Якиманська (особистісно зорієнтоване навчання), О.Пометун та Л.Пироженко (інтерактивне навчання), вітчизняні вчені М.Красовицький, О. Бєлкіна, Ю. Стежко та ін..(11.с.12)
Працюючи над проблемою «Розвиток критичного та креативного мислення на уроках української мови та літератури», намагаюся висвітлювати принципи та особливості навчання на основі впровадження технології розвитку критичного та креативного мислення, представлених у системі уроків з української мови та літератури із застосуванням цих методів і прийомів навчання.
Актуальність проблеми зумовлена нездатністю значної частини людей самостійно й критично осмислювати складності реального життя, вносити нові ідеї в усі сфери життя суспільства.
Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності інноваційних технологій у процесі вивчення української мови та літератури, що сприятиме активізації навчально-пізнавальної діяльності, спонукатиме до розвитку критичного та креативного мислення, у ході якого формується позитивний досвід, оскільки учень розвиває вміння здобувати й опрацьовувати інформацію, самостійно аналізувати, систематизувати матеріал, удосконалювати мовленнєві й комунікативні вміння й навички.
За мету ставлю повну відмову від авторитарної педагогіки, необхідне корегування поведінки учня та його ставлення до вміння проектувати власні позитивні дії на майбутнє, формування етичного, толерантного ставлення до чужої думки.
Опрацьовуючи дану проблему, будую свої уроки згідно з методичною структурою розвитку критичного мислення, що складається з трьох фаз.
На етапі евокації намагаюся, щоб учні активно згадали все, що вже відомо з теми. Це дає можливість установити рівень власних знань, поєднання нового з відомим. Також використовую активізацію діяльності учнів, їх мислення, говоріння, що є дуже важливим, бо, промовляючи свої думки, переходять на рівень самоусвідомлення. Діти із зацікавленістю досліджують тему, визначають мету, що є вирішальним моментом. На початку уроку під час фази актуалізації застосовую один із різновидів аналітично-узагальнювальних таблиць ТРКМ - метод «Таблиця «Знаємо - Хочемо дізнатися - Дізналися», робота в парах, у групах.. Складання сенканів, прийом «ґронування» дає можливість учням у будь-якому явищі, предметі, літературному персонажі побачити найголовніше, критично осмислити його, виокремити, зробити перші узагальнення. (див. Система уроків № 1,2,3,4. Додаток 2; 6;7; 10.)
Отже, учні мають змогу висловити власні думки щодо сприйняття матеріалу уроку, а я - можливість перевірити рівень засвоєння програмового матеріалу.
На етапі осмислення учні вступають у контакт з новою інформацією, ідеями, працюючи з текстом, інформацією, історичними документами, відеоматеріалами. У процесі роботи використовую такі прийоми, як читання з помітками ( + — відома інформація; ! — нова інформація; ? — здивувала, зацікавила; — — заперечує тому, що знаю). Система позначок дає можливість учням активізувати розумові операції, співставити своє розуміння того, що читає дитина, порівняно з тим, що вже знає. Так виникає зв'язок між відомим та невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей учнів. ( див. Система уроків №1).
Використовуючи метод роботи в групах, формую внутрішню мотивацію школярів до активного сприйняття, засвоєння та передачі інформації, що сприяє розвитку комунікативних якостей, активізую розумову діяльність, зацікавленість.
З метою розвитку критичного мислення використовую можливість для створення діалогічної ситуації. Дуже важливо під час бесід створювати проблемну ситуацію, яка б могла викликати дискусію, тому застосовую метод "Павутинка" дискусії" (взаємодія під час даного виду діяльності відбувається в парах і в групах із чотирьох учнів) (див. Система уроків №2,3)..
Працюючи над проблемою «Розвиток критичного та креативного мислення на уроках української мови та літератури», на мою думку, слід частіше проводити уроки-диспути, дискусії, дебати. Одним із можливих варіантів роботи під час диспуту може бути прийом «Займи позицію». Він надає можливість кожному обґрунтувати свою позицію та перейти на іншу, якщо опоненти знайшли переконливіші аргументи .
При вивченні біографії письменника звертаюся до рольових ігор, таких як «Кінорепортаж: в гостях у В. Підмогильного», «Інтерв'ю з персонажем» тощо. ( див. Система уроків №4).
Таким чином, на етапі осмислення учні оволодівають достатнім обсягом знань, творчо вчаться застосовувати їх, набувають потрібних комунікативних умінь і навичок,формуються як мовні особистості.
Наприкінці уроку на етапі закріплення та усвідомлення вивченого застосовую прийом «Збережи останнє слово за собою». Учень, який перший розпочав обговорювати питання, передає слово іншому. Після повного обговорення слово повертається до того, хто починав. Таким чином, він отримує право підбити своєрідний підсумок, погодившись із тим, що говорили, чи заперечити, доводячи свою думку.
Прийоми, що забезпечують зосередження уваги на ключових моментах у тексті чи у творчості, акцентують увагу учнів: твір-п'ятихвилинка (Як В.Підмогильний оцінював своє життя в автобіографічній замітці? Чим можна вмотивувати таку позицію?), міні- диспути, «Очікувані результати» (Учні заповнюють «Картку очікувань»: «Я хочу...», «Я можу...», «Буду сьогодні...»), «Незакінчене речення», «Діаграма Вена». Стратегія «Діаграма Вена» допомагає учням скласти порівняльну характеристику героїв. (див. Система уроків №2,3).
Досить ефективні під час колективного обговорення прийоми «Мозковий штурм» та «Мікрофон». «Мозковий штурм» спонукає кожного проявляти свою уяву і творчість, що досягається шляхом висловлення думок усіх учнів. Прийом «Мікрофон» дає можливість сказати щось швидко по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Ефективним у роботі є прийом "Прес". Учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком:
1. Я думаю, що... 2. Тому, що... 3. Наприклад... 4. Отже, я вважаю...
Цей вид роботи дає можливість висловити власну думку, пояснити, у чому вона полягає; чому саме вибрана така точка зору; навести приклад, який є аргументом, щодо висловленого; узагальнити свою думку. ( див. Система уроків №3,4).
Реалізувати власну педагогічну проблему мені допомагають нестандартні форми уроку, які стимулюють пізнавальну активність учнів, їхнє вміння діяти в незвичних ситуаціях, використовувати власний досвід, адаптацію до змін: урок - подорож, урок - диспут, урок - дослідження, урок - пошук істини. (Додаток 11, див .Система уроків №3).
Вивчення художнього твору не закінчується на уроці, воно продовжується в позакласній роботі. Створюємо тематичні та ювілейні газети, різноманітні ігри, конкурси, усні журнали.
Розглянувши особливості організації навчальної діяльності учнів на основі застосування методів і прийомів ТРКМ, доходимо висновку, що більшість із них - "Структурований огляд", "Читання з маркуванням тексту", "Знаємо-Хочемо дізнатися - Дізналися", "Асоціативний кущ", "Ґронування", "Твір-п'ятихвилинка", "Павутинка дискусії", "Шкала цінностей", словникові диктанти «Незабудки», «Репетитор», узагальнюючі таблиці, створення кросвордів, ребусів та інші - є прийнятними та ефективними в навчанні української мови та літератури. (Додаток 5;4; 9; 3; 8.)
Досвід роботи переконує, що при такому підході не просто зростає зацікавленість предметом, а й значно покращується успішність. Мої учні неодноразово здобували перемоги в олімпіадах і конкурсах. Аналіз результатів навчальної діяльності показав, що застосування засобів критичного та креативного мислення рівень досягнень покращився на 33% у порівнянні з 2012-2013н.р. і на 10%- з 2013-2014н.р., що відображено на схемі.( Додаток 14).
Як результат мої учні стають призерами другого етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з української мови та літератури:
2011-2012н.р.: Онищенко Марія (учениця 11 класу, 3 місце);
2012-2013 н.р.: Кравченко Марина (учениця 9 класу, 3 місце), Рибалка Вікторія ( учениця 7 класу, 3 місце ) ;
2013-2014 н.р.: Сєдих Вікторія ( учениця 10 класу, 2 місце,), Володько Анна ( учениця 7 класу, 2 місце), Гусляниця Марина ( учениця 8 класу, 3 місце).
Уміння критично мислити, самостійно робити висновки та знаходити рішення дозволяють випускникам бути конкурентоспроможними при складанні ЗНО.
Саме методика розвитку критичного та креативного мислення дозволяє максимально підвищити ефективність і якість навчально-виховного процесу, дає можливість створити такі умови, коли всі учні залучаються до активної, творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, учаться спілкуватися, співпрацювати, критично мислити, відстоювати свою позицію. Отже, методи й прийоми розвитку критичного та креативного мислення учнів дійсно мають великий потенціал, реалізацію якого можна безпосередньо пов'язати з формуванням основних груп компетентностей учнів, завданням, що по праву визнається найвідповідальнішими в моїй роботі , бо стосується життєвих умінь учнів.
Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. Педагог самостійно приймає рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей дітей з метою максимальної ефективності процесу навчання.
Отже, розвиток критичного та креативного мислення учнів на уроках мови та літератури сприяє не лише засвоєнню навчального матеріалу, а й набуттю вмінь і навичок, які ефективно можуть бути застосовані в подальшому житті школярів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
- Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі // Дивослово. – 2011. - №8.
- Програми. Українська література. 10-11 кл. Рівень стандарту. Академічний рівень. – Харків: «Ранок». – 2010.
- Гузик І. Розвиток критичного мислення школярів у навчальній діяльності // Українська мова та література. – 2004. – №10. – с.3-7.
- Заєць Т.І. Розвиток критичного мислення школярів на уроках словесності // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2008. – №25. – с.2-7.
- Канарська С.П. Розвиток критичного мислення на уроках мови // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2010. – №3. – с.2-4.
- Марченко О.Г. Формування критичного мислення школярів. – Х.: Вид. група «Основа»: ПП «Тріада +», 2007.
- Миронюк С.В. Компетентнісний підхід у навчанні української мови та літератури //Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007.–№29. – с.11-14.
- Підмогильний В.П. Місто: Роман та оповідання: Для ст. шк. віку. – К.: Веселка, 1993.
- Срібний птах: Хрестоматія з української літератури для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – Част. І / Упоряд. Г.Ф.Семенюк, М.П.Ткачук, А.Б.Гуляк. – 2-ге вид. – К.: Освіта, 2005. – с.145-149.
- Технології розвитку критичного мислення учнів // А.Кроуфорд, В.Саул, С.Метью, Д.Макінстер. – К., 2006.
- Тягло О.В. Критичне мислення: Навчальний посібник. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.
- Шуляр В.І. Сучасний урок української літератури. – Х.: Вид. група «Основа», 2009.
- http://uk.wikipedia.org/wiki/Критичне_мислення
- http://koncpekt.org.ua/articles.php?article_id=110
