ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Навчання державної мови в системі профільної освіти посідає особливе місце з огляду на універсальну необхідність належного володіння нею всіма учнями і випускниками незалежно від їх майбутньої спеціалізації.
У зв’язку із впровадженням профільного навчання у ЗНЗ з навчанням російською мовою передбачено, крім рівня стандарту, курс української мови на академічному рівні, який визначає обсяг змісту, достатній для подальшого вивчення предмета у вищих навчальних закладах, і включає не профільні, а базові або споріднені з ними предмети (щодо академічного курсу української мови це всі інші мови, література, історія та ін.).
Профільне навчання української мови на академічному рівні здійснюватиметься на основі поєднання особистісного, комунікативно-діяльнісного, компетентнісного, функціонального, соціокультурного та інших підходів, а також принципів єдності навчання, виховання і розвитку, взаємозв’язаного опанування мови й мовлення, всіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності; диференціації; наступності й перспективності між основною і старшою ланками загальноосвітньої школи та між профільною і професійною освітою.
Академічний курс української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською мовою викладатиметься за розробленими на основі рівня стандарту спеціальними програмами для академічного рівня і спільним для обох рівнів єдиним підручником.
Мета навчання української мови в старшій школі на академічному рівні полягає у створенні оптимальних умов для становлення духовно багатої особистості, яка володіє уміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися виражальними засобами української мови, її формами, типами, стилями, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності, вільно орієнтується у всезростаючому інформаційному потоці, вміє формувати й обстоювати власну думку, громадянську позицію щодо тих чи інших соціальних, політичних, культурних подій і явищ, давати їм адекватну оцінку, самонавчатись і самовдосконалюватись.
Завдання академічного курсу:
• формувати в учнів цілісний світогляд громадян України;
• розвивати навички володіння нормованим українським мовленням, підвищувати мовленнєву культуру старшокласників;
• на основі знань про комунікативно-стилістичні якості мовлення розвивати в учнів здатність доцільно використовувати стилістичні засоби мови;
• вдосконалювати навички комунікативної взаємодії;
• розвивати в учнів здатність самостійно поповнювати свої знання й удосконалювати власне мовлення;
• формувати навички самоконтролю.
Навчання української мови на академічному рівні стає ще більш особистісно зорієнтованим. Велика роль надається розвиткові здатності застосовувати сформовані компетентності для розв’язання навчальних і життєвих завдань, користуватися мовою як важливим інструментом професійного самовизначення, допрофесійної підготовки й особистісного становлення. Це забезпечується створенням оптимальних умов для різнобічного мовленнєвого розвитку кожного учня з урахуванням його майбутньої спеціалізації та соціалізації, індивідуальних здібностей і пізнавальних інтересів, зрослих комунікативних потреб, заохоченням до більшої самостійності у розширенні й поглибленні здобутих в основній школі знань, удосконаленні набутих умінь і навичок.
Зміст навчання української мови на академічному рівні структурується за чотирма змістовими лініями – мовленнєвою, мовною, соціокультурною та діяльнісною (стратегічною). Мовна і мовленнєва змістові лінії у старшій школі (академічний рівень) максимально тяжіють до об’єднання, і їх розмежування стає ще більш умовним, ніж в основній ланці. В 11-му класі ці лінії збігаються.
Вивчення систематичного курсу української мови закінчується в основній школі. Головне завдання старшої школи – подальше вдосконалення набутих умінь і навичок володіння мовою на основі здобутих раніше і нових знань.
Зміст навчання у 10-11 класах становлять культура мови, стилістика й основи публічного мовлення. Між цими розділами науки про мову існує тісний органічний взаємозв’язок. Культура мови розглядається науковцями на двох рівнях. Вона співвідноситься, по-перше, з мовними нормами, що забезпечують правильність мовлення, і, по-друге, зі стилістичними нормами, які визначають його комунікативну доцільність. Найвищим виявом володіння мовою є красномовство, яке вивчає риторика («Основи публічного мовлення»).
Відповідно до цього і побудовано програму курсу «Українська мова» для старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. Основний зміст роботи в 10-му класі становить опрацювання норм сучасної української літературної мови, а також особливостей використання у мовленні стилістичних засобів різних її рівнів. В 11-му класі основна увага зосереджується на комунікативно-стилістичних якостях мови і курсі практичної риторики, присвяченому розвиткові в учнів навичок публічного мовлення.
Перед одинадцятикласниками стоїть завдання вдосконалювати володіння комунікативно доцільним українським мовленням на основі засвоєння його комунікативно-стилістичних якостей – точності, логічності, чистоти, виразності, багатства, доречності. Точність – це строга співвіднесеність слів з означуваними предметами і явищами дійсності; логічність – відповідність сказаного (написаного) певним реаліям життя, продуманість, семантична і структурна впорядкованість мовлення; чистота – це естетичність мовлення, недопущення у нього елементів, невластивих літературній мові (діалектизмів, жаргонізмів та ін.), порушень орфоепічних, лексичних та інших норм; виразність – такі особливості структури мовлення, які підтримують увагу й інтерес у слухача (читача); багатство – різноманітність мовних засобів, значний обсяг активного словника, розвиненість граматичного ладу мовлення; доречність – відповідність мовлення меті й умовам спілкування.
Зазначені комунікативно-стилістичні якості мовлення формуються не почергово, а комплексно, на основі теоретичних відомостей, зміст навчання яких викладено у вступній частині розділу «Культура мови і стилістика» та в окремих цілісних фрагментах програми, присвячених конкретним ознакам зразкового мовлення.
У результаті засвоєння розділу «Культура мови і стилістика» старшокласники удосконалять власне мовлення відповідно до норм української літературної мови, навчаться аналізувати мовні засоби з урахуванням стилістичного аспекту їх функціонування у мовленні, зможуть оцінювати і свідомо добирати їх для створення власних висловлювань; оволодіють різними способами вираження того самого змісту, багатством лексичної і граматичної синонімії української мови. Врахування комунікативно-стилістичних якостей зразкового мовлення у побудові власних висловлювань істотно вплине на ефективність мовленнєвої діяльності старшокласників.
Культура мови органічно пов’язана з риторикою як перший і другий етапи оволодіння комунікативно-стилістичними якостями мовлення.
Засвоюючи основні якості досконалого мовлення, одинадцятикласники комплексно опановують їх у поєднанні залежно від умов спілкування, освоюють технології досягнення означених якостей у публічному мовленні. На цьому ґрунтується курс «Основи публічного мовлення», який має на меті відродити кращі традиції навчання красномовства – ефективної мовленнєвої комунікації. Отже, матеріал розділу спрямований на формування в учнів поняття про риторику як мистецтво побудови й оприлюднення досконалого висловлювання, що вкрай необхідно кожній людині для успішної соціалізації та професійного зростання.
Опановуючи основи публічного мовлення, старшокласники аналізуватимуть взірці красномовства, вчитимуться визначати актуальні й цікаві теми, вибудовувати стратегію і тактику оратора, розробляти предметну основу промови, знаходити матеріал, структурувати виступ, переконливо аргументувати й обґрунтовувати власні тези і коректно критикувати хибні погляди на ту чи іншу проблему, виголошувати промову, застосовуючи як вербальні, так і невербальні засоби й ефективні способи встановлення контакту з аудиторією і впливу на неї.
У старшій школі передбачено також спеціальні уроки розвитку зв’язного мовлення, на яких учні удосконалюватимуть уміння конспектувати, складати тези, тексти виступів, повідомлень і промов, писати перекази, твори, створювати усні висловлювання, оформляти ділові папери та ін.
Відповідно до програми старшокласники опановуватимуть культуру мовленнєвої поведінки, етику та мовленнєвий етикет.
Курс старшої школи закінчується розділом «Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з основних розділів науки про мову», завданням якого є підбиття підсумків вивченого за курс загальноосвітньої школи і підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання.
Успішній реалізації завдань вивчення української мови у старшій школі на академічному рівні сприятиме застосування сучасних освітніх технологій, які оптимально враховують індивідуальні здібності, нахили і потреби старшокласників, аспекти їх особистісного становлення й самооцінки та професійного самовизначення. Це, зокрема, системи розвивального, інтерактивного навчання, технології креативного, дослідницького та інформаційного характеру. Значна роль відводиться розширенню можливостей для самостійної роботи учнів.
У програмі подано орієнтовний розподіл навчального часу. Учителеві надається право у разі потреби вносити до нього необхідні корективи (скорочення кількості спеціальних уроків розвитку мовлення при цьому небажане). Резервний час учитель використовує на свій розсуд.
| 
